Буває таке, що у творчих особистостей може зникнути мотивація продовжувати писати історії. На заняттях літературних гуртків “Мистецтво слова” і “Дитяча Коронація” #ІТА_ЮНПРЕС #КПДЮ це питання також постає.
Я, як керівниця гуртків, ділюся різними методами з психології творчості, наприклад, варто написати список “вітамінів для творчості”, або ж “вітамінів для душі” – саме так називає їх українська письменниця Таіс Золотковська у книжці “Писати як дихати”. Це перелік тих речей, які вас надихають і підтримують вашу творчість. Для кожного з нас цей список може бути різним.
Що може бути “вітамінами для творчості”:
– прогулянки, на яких ви можете помітити щось і описати у своєму творі
– музика, яку ви слухаєте
– розмови з близькими людьми
– подорожі
– відвідування музеїв
– читання книжок
– перегляд фільмів тощо.
А ще “вітаміном для творчості” може стати участь у літературних конкурсах.
Поділюся з вами історією вихованки гуртка “Мистецтво слова” Софії Доліщан, учениці 11 класу київського ліцею-НВК 157 (директорка – Єрмак Тетяна Миколаївна Tania Ermak ).
За майже два роки участі в гуртку Софія писала історії і активно брала участь у багатьох конкурсах – отримувала відзнаки, дипломи, ставала фіналісткою. І це її мотивувало продовжувати писати далі!
Ось які враження вихованки від цієї перемоги:
За час активного писання мої невеличкі есе почали переростати в повісті, історії на десятки сторінок! Тож, якщо говорити про плани на майбутнє, то я пишу вже щось набагато більше!”
Фото: Софія Доліщан